Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрут

Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы). Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУТ"
Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Кріль, -кроля́, м. 1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = кропив'янка. Вх. Уг. 247.
Ля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиваться въ колтунъ. Гайсин. у.
Обдемкуватий, -а, -е. Полный.
Отце нар. = отсе.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Припустити, -ся. Cм. припускати, -ся.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.