Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витрут

Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы). Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 194.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТРУТ"
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Зарива́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині. Ном. № 13784.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску. Ном. № 4222.
Поматися, -ма́юся, -єшся, гл. Пообѣщать. Помався перше косить, а тепер не йде. Кролев. у. Я помаюсь зробити, та добре не знаю, чи добре зроблю. Кролев. у. Помалася ходить до мене на досвітки. Нѣжин. у.
Пуляк, -ка, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТРУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.