Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися
виль!
вильний
вильоти
вильце
вильцята
вилюдніти
вилюднювати
вилюжка
виля
вилягати
вилягтися
виляпати
виляски
виляскувати
виляти
вимагання
вимагати
вимаглювати
вимагом
вимазати
вимазувати
вимазуватися
вимайструвати
вимальовувати
виманити
виманіжити
вимантачити
виманювати
вимастити
вимахати
вимахувати
вимацати
вимачкатися
вимащувати
вимащуватися
вимережити
вимережувати
вимерзати
вимерти
вимерхатися
вимести
виметати
виметикувати
виметний
вимивати
вимиватися
вимилити
виминати I
виминати II
вимисливий
вимислити
вимити
вимишляти
вимівка
вимін
вимінювати
вимір
вимірати
виміркувати
вимірювати
виміряти
вимірятися
вимісити
вимітальниця
вимітати
вимітка
вимішувати
вимкнутися
вимня
вимова
вимовити
вимовка
вимовляти
вимовлятися
вимовний
вимовно
вимовчати
вимогти
вимогчи
вимок
вимокати
вимоленець
вимолити
вимолитися
вимолот
вимолоти
вимолотити
виморити
виморожувати
вимостити
вимотати
вимотувати
вимотуватися
вимочити
вимочки
вимочувати
вимочуватися
вимощати
вимощувати
вимудрувати
вимудруватися
вимурувати
вимусити
вимутюрхатися
вимучити
вимучувати
вимуштрувати
вимушувати
вим'я
вим'ята вівця
вим'яти
вина 1
вина 2
винагорода
винагороджувати
винагородити
винайти
винарня
винародовити
Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.
Виляскувати, -кую, -єш, гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. ѴІІІ. 16.
Гаїння, -ня, с. = гаяння.
Жа́ба, -би, ж. 1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Ном. № 8249. Пнеться, як жаба на купу. ЗОЮР. І. 147. жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Греб. 386. Ум. жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. жа́бище.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Настрашка, -ки, ж. Устрашеніе. зробити настрашку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо. Екатерин. у. ( Залюбовск.).
Поготів нар. Подавно, тѣмъ болѣе. Не кракала ворона, вгору літаючи, а вниз уже й поготів. Ном. Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів. Гліб. 21. Діти батька мало що й слухають, а нас і поготів. Г. Барв. 413. Не слухався парубком, а оженившись і поготів не буде. Нѣжин. у.
Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища. Морд. Пл. 6.
Подожартовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Дошутиться (о многихъ).
Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.
Нас спонсорують: