Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися
виль!
вильний
вильоти
вильце
вильцята
вилюдніти
вилюднювати
вилюжка
виля
вилягати
вилягтися
виляпати
виляски
виляскувати
виляти
вимагання
вимагати
вимаглювати
вимагом
вимазати
вимазувати
вимазуватися
вимайструвати
вимальовувати
виманити
виманіжити
вимантачити
виманювати
вимастити
вимахати
вимахувати
вимацати
вимачкатися
вимащувати
вимащуватися
вимережити
вимережувати
вимерзати
вимерти
вимерхатися
вимести
виметати
виметикувати
виметний
вимивати
вимиватися
вимилити
виминати I
виминати II
вимисливий
вимислити
вимити
вимишляти
вимівка
вимін
вимінювати
вимір
вимірати
виміркувати
вимірювати
виміряти
вимірятися
вимісити
вимітальниця
вимітати
вимітка
вимішувати
вимкнутися
вимня
вимова
вимовити
вимовка
вимовляти
вимовлятися
вимовний
вимовно
вимовчати
вимогти
вимогчи
вимок
вимокати
вимоленець
вимолити
вимолитися
вимолот
вимолоти
вимолотити
виморити
виморожувати
вимостити
вимотати
вимотувати
вимотуватися
вимочити
вимочки
вимочувати
вимочуватися
вимощати
вимощувати
вимудрувати
вимудруватися
вимурувати
вимусити
вимутюрхатися
вимучити
вимучувати
вимуштрувати
вимушувати
вим'я
вим'ята вівця
вим'яти
вина 1
вина 2
винагорода
винагороджувати
винагородити
винайти
винарня
винародовити
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Кольокатор, -ра ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки. Шевч. 328.
Німий, -а, -е. Нѣмой; безгласный. Глухого а німого справи не допитаєшся. Ном. № 8568. Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, — з німими стінами. Шевч. l35. a щоб тебе в німі дошки положили! Проклятіе: пожеланіе смерти. Г. Барв. 225., Ум. німе́нький. Ой постіль біленька, а стіна німенька. Чуб. V. 1.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл. 1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Чуб. III. 22. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. Н. п. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться. Чуб. V. 113. 2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться. Мет. 37.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Циган, -на, м. 1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. КС. 1887. VI. 466. Ум. циганочок, циганчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.
Нас спонсорують: