Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися
виль!
вильний
вильоти
вильце
вильцята
вилюдніти
вилюднювати
вилюжка
виля
вилягати
вилягтися
виляпати
виляски
виляскувати
виляти
вимагання
вимагати
вимаглювати
вимагом
вимазати
вимазувати
вимазуватися
вимайструвати
вимальовувати
виманити
виманіжити
вимантачити
виманювати
вимастити
вимахати
вимахувати
вимацати
вимачкатися
вимащувати
вимащуватися
вимережити
вимережувати
вимерзати
вимерти
вимерхатися
вимести
виметати
виметикувати
виметний
вимивати
вимиватися
вимилити
виминати I
виминати II
вимисливий
вимислити
вимити
вимишляти
вимівка
вимін
вимінювати
вимір
вимірати
виміркувати
вимірювати
виміряти
вимірятися
вимісити
вимітальниця
вимітати
вимітка
вимішувати
вимкнутися
вимня
вимова
вимовити
вимовка
вимовляти
вимовлятися
вимовний
вимовно
вимовчати
вимогти
вимогчи
вимок
вимокати
вимоленець
вимолити
вимолитися
вимолот
вимолоти
вимолотити
виморити
виморожувати
вимостити
вимотати
вимотувати
вимотуватися
вимочити
вимочки
вимочувати
вимочуватися
вимощати
вимощувати
вимудрувати
вимудруватися
вимурувати
вимусити
вимутюрхатися
вимучити
вимучувати
вимуштрувати
вимушувати
вим'я
вим'ята вівця
вим'яти
вина 1
вина 2
винагорода
винагороджувати
винагородити
винайти
винарня
винародовити
Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили». Млак. 108.
Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. Ном. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним. Шевч. 285.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Передовий, -а, -е. Передовой.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).
Понагріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Нагрѣться (во множествѣ). Груби добре понагрівалися, — тепло буде. Васильк. у.
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками. Богодух. у.
Спомагати, -га́ю, -єш, сов. в. спомогти́, -жу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Рятуй, рятуй рідну Україну, тобі Боже та й споможе. Н. п. Нікого не споможе, не порадиш. Гн. II. 24. 2)на що. Давать, дать возможность, средства. На що нас Бог споміг, тим і приймаєм. Ном. № 12087.
Страчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. стратитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Утрачиваться, утратиться. 2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся. Федьк.
Уїдно́сталь, нар. = В одно́сталь.
Нас спонсорують: