Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилущуватися
виль!
вильний
вильоти
вильце
вильцята
вилюдніти
вилюднювати
вилюжка
виля
вилягати
вилягтися
виляпати
виляски
виляскувати
виляти
вимагання
вимагати
вимаглювати
вимагом
вимазати
вимазувати
вимазуватися
вимайструвати
вимальовувати
виманити
виманіжити
вимантачити
виманювати
вимастити
вимахати
вимахувати
вимацати
вимачкатися
вимащувати
вимащуватися
вимережити
вимережувати
вимерзати
вимерти
вимерхатися
вимести
виметати
виметикувати
виметний
вимивати
вимиватися
вимилити
виминати I
виминати II
вимисливий
вимислити
вимити
вимишляти
вимівка
вимін
вимінювати
вимір
вимірати
виміркувати
вимірювати
виміряти
вимірятися
вимісити
вимітальниця
вимітати
вимітка
вимішувати
вимкнутися
вимня
вимова
вимовити
вимовка
вимовляти
вимовлятися
вимовний
вимовно
вимовчати
вимогти
вимогчи
вимок
вимокати
вимоленець
вимолити
вимолитися
вимолот
вимолоти
вимолотити
виморити
виморожувати
вимостити
вимотати
вимотувати
вимотуватися
вимочити
вимочки
вимочувати
вимочуватися
вимощати
вимощувати
вимудрувати
вимудруватися
вимурувати
вимусити
вимутюрхатися
вимучити
вимучувати
вимуштрувати
вимушувати
вим'я
вим'ята вівця
вим'яти
вина 1
вина 2
винагорода
винагороджувати
винагородити
винайти
винарня
винародовити
Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Повисипувати, -пую, -єш, гл. 1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані. МВ. І. 112. 2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані. Драг. 224.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Предвічний, -а, -е. = передвічній. Шевч. 665. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони. К. Псал. 170.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Сахатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдаляться, чуждаться, избѣгать. Дитина сахається її. Екатер. у. Сахайся брехні. Сахається вона тебе, як чорта. Конст. у.
Сповити Cм. сповивати.
Нас спонсорують: