Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водозбір
водомий
водомороз
водонька
водопій
водопійло
водопійча
водопілля
водорий
водорщаний
водорщі
водосвяття
водоспад
водотеча
водотока
водотяг
водохрестний
водохреще
водявий
водяна
водяний
водяник
водянка
водянчик
воєвода
воєводство
воєводський
вожай
воживо
возарня
воздібний
воздобний
воздух
воздуховий
воздухоплав
воздухоплавець
воздушний
воздушок
воздяно
возик
возирка
возити
возитися
возичок
возій
возільник
возлісся
возлобок
возлоб'я
возний
возниця
возове
возовий
возовик
возовиця
возовня
возок
возоробня
возростивши
возрости-літ
возярка
воїн
воїнство
вой
войдування
войдувати
войдуватися
война
войний
войовитий
войовник
войовниця
войовничий
войтуватися
воко
воларити
воларь
воластий
волати
волеваха
воленька
волик
волинка
волинський
волинь
волиняк
волити
воличок
волів язик
волівня
волісь
воліти
волічка
волічковий
воло
воловарь
воловий
воловик
воловина
воловід
воловник
воловня
воловодик
воловодити
воловодитися
воловодня
волога
вологість
вологнути
волод
володарство
володарський
володарь
володарька
володати
володити
володіння
володіти
воложати
воложити
Бездровня, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Харьк. у.
Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Ном. № 12535. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Ном. № 2802. Відчепися! нападися на кого багатшого. Ном. № 2805.
Жовту́шка, -ки, ж. Раст. Helichrisum arenarium. ЗЮЗО. І. 124.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Пооб'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. Объѣхать (многое).
Посуд, -ду, м. 1) = посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Прас, -су, м. 1) Утюгъ. 2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом. Кіевск. у. 3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску. Котл. Ен. VI. 33. 4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. прасок.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Улекшати, -шаю, -єш, сов. в. улекши́ти, -шу, -шиш, гл. = улегчати, улегчити. Циганочка потішала, влекшала серденько. Млак. 90.
Нас спонсорують: