Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водозбір
водомий
водомороз
водонька
водопій
водопійло
водопійча
водопілля
водорий
водорщаний
водорщі
водосвяття
водоспад
водотеча
водотока
водотяг
водохрестний
водохреще
водявий
водяна
водяний
водяник
водянка
водянчик
воєвода
воєводство
воєводський
вожай
воживо
возарня
воздібний
воздобний
воздух
воздуховий
воздухоплав
воздухоплавець
воздушний
воздушок
воздяно
возик
возирка
возити
возитися
возичок
возій
возільник
возлісся
возлобок
возлоб'я
возний
возниця
возове
возовий
возовик
возовиця
возовня
возок
возоробня
возростивши
возрости-літ
возярка
воїн
воїнство
вой
войдування
войдувати
войдуватися
война
войний
войовитий
войовник
войовниця
войовничий
войтуватися
воко
воларити
воларь
воластий
волати
волеваха
воленька
волик
волинка
волинський
волинь
волиняк
волити
воличок
волів язик
волівня
волісь
воліти
волічка
волічковий
воло
воловарь
воловий
воловик
воловина
воловід
воловник
воловня
воловодик
воловодити
воловодитися
воловодня
волога
вологість
вологнути
волод
володарство
володарський
володарь
володарька
володати
володити
володіння
володіти
воложати
воложити
Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки. МВ. ІІ. 34.
Образливість, -вости, ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость.
Перестогнати, -ну, -неш, гл. Окончить стонать.
Поранитися, -нюся, -нишся, гл. Слишкомъ рано сдѣлать, поспѣшить. Поранився прийти.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Мпж. 61. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.
Приступ, -пу, м. 1) Доступъ; приступъ. Мав приступ до двору. Левиц. Пов. 117. І приступу до тебе нема. Г. Барв. 497. 2) Приступъ (военный). Враг мене візьми, коли б я засурмив вам хоч на один приступ. К. ЧР. 66.
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається. Н. п.
Старшинування, -ня, с. Начальствованіе. О неситая жадоба старшинування! Тепер то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки верховодити над иншими. К. ЧР. 187.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля. Чуб. IV. 118.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться. Гол.
Нас спонсорують: