Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водозбір
водомий
водомороз
водонька
водопій
водопійло
водопійча
водопілля
водорий
водорщаний
водорщі
водосвяття
водоспад
водотеча
водотока
водотяг
водохрестний
водохреще
водявий
водяна
водяний
водяник
водянка
водянчик
воєвода
воєводство
воєводський
вожай
воживо
возарня
воздібний
воздобний
воздух
воздуховий
воздухоплав
воздухоплавець
воздушний
воздушок
воздяно
возик
возирка
возити
возитися
возичок
возій
возільник
возлісся
возлобок
возлоб'я
возний
возниця
возове
возовий
возовик
возовиця
возовня
возок
возоробня
возростивши
возрости-літ
возярка
воїн
воїнство
вой
войдування
войдувати
войдуватися
война
войний
войовитий
войовник
войовниця
войовничий
войтуватися
воко
воларити
воларь
воластий
волати
волеваха
воленька
волик
волинка
волинський
волинь
волиняк
волити
воличок
волів язик
волівня
волісь
воліти
волічка
волічковий
воло
воловарь
воловий
воловик
воловина
воловід
воловник
воловня
воловодик
воловодити
воловодитися
воловодня
волога
вологість
вологнути
волод
володарство
володарський
володарь
володарька
володати
володити
володіння
володіти
воложати
воложити
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Джиджури́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Принаряживаться, кокетничать.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами. Вас. 145.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. ЗОЮР. І. 74. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати. Чуб. V. 54.
Ремествувати, -вую, -єш, гл. Заниматься ремесломъ. К. Хм. 13.
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться. Шевч.
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Нас спонсорують: