Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витирач

Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИРАЧ"
Веренва, -ви, ж. Рядъ сноповъ въ одоньяхъ. Чуб. VII. 575.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Заззя́ти, -зя́ю, -єш, гл. = засяти. Заззяли стовпи все золотії. Грин. III. 11.
Настренчити Cм. настренчувати.
Плецанка, -ки, ж. Рубаха безъ складокъ около воротника. Вх. Зн. 50.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Спіткати, -ся. Cм. ii. спотикати, -ся.
Хвалити, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, восхвалять. Мого свекорка гудять, а батенька хвалять. Мет. 125. Парубок так радіє та Бога хвалить, та панові дякує. Рудч. Ск. II. 9. хвалити бо́га. Слава Богу. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась. Рудч. Ск. II. 142. Ти ж у мене, хвалить Бога, молода й хороша, як ягода. МВ. ІІ. 64. Хвалить Бога милосердного, ні одного козака з війська не втеряли. АД. І. 189.
Черкач, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482.
Штурхнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ штурхати. Дайте нам курку, бо в вікно штурхну. Чуб. IІI. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.