Відмалювати, -люю, -єш, гл. Нарисовать.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata.
Засні́житися, -жуся, -жишся, гл. Покрыться снѣгомъ. Уже й сніг почав сіятись із неба, і гілля засніжилось мов заячим пухом.
Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів.
Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили.
Осоромитися, -млюся, -мишся, гл. Осрамиться.
Позавидувати, -дую, -єш, гл. Позавидовать. Всі вибігають проти тебе, щоб хоть подивитись на тебе та позавидувати на твою красу.
Понакриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Накрыться (о многихъ). Жінки понакривались білими хустками.
Узавтра нар. Завтра. Що маєш робить, то зроби сьогодня, а що маєш ззісти, то ззіси взавтра.
Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. 2) Старикъ. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.