Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витися

Витися, -в'юся, -в'єшся, гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Левиц. І. 262. 2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося? Мил. 140. 3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИСЯ"
Боз, -зу, м. = бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Де́нник, -ка, м. Дневникъ.
Допра́вити Cм. доправляти.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Ковтюх, -ха, м. Карликъ. Вх. Зн. 26.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. Мир. Пов. І. 112. На дворі сніжок мотрошить. Конотоп. у.
Пашистий, -а, -е. = пашний. Пашиста солома. Н. Вол. у.
Рольник, -ка́, м. = рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник. Чуб. І. 154.
Фудулія, -лії, ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.