Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валів
валій
валка
валкий
валкувати
валниця
валоб
валовий
валовина
валовитий
валов'яний
валок
валочка
валочок
валування
валувати
валучня
валуша
вальбійка
валькир
валькировий
валькованій
вальковий
валькування
валькувати
валькуватися
валькувато
вальний
вальок
вальс
валюга
валюка
валюх
валюш
валюша
валюшень
валюшний
валюшник
валюшня
валющий
валява
валяка
валяти
валятися
валящий
ванберець
ванда
вандри
вандрівець
вандрівка
вандрівний
вандрівник
вандрувати
ваник
ванна
вантажити
ванькир
вапельник
вапельня
вапенний
вапенник
вапна
вапнистий
вапнити
вапнище
вапно
вапнування
вапнувати
вапняк
вапняний
вапняр
вапнярка
вапнястий
вапорт
вар
вара! I
вара II
варакоба
вараскати
варвар
варварити
варварки
варварство
варварський
варга
варган
варгатий
варґатий
варґуля
варе
варево
варена
варений
вареник
варениця
вареничок
варенуха
вареха
варжіль
варзякати
вариво
варивода
варило
вариста піч
варити
варитися
варишка
варівкий
варівко
варівний
варівно
варійка
варійник
варінка
варінник
варіння
варінча
варіянт
варка
варкий
Відгорнути, -ся. Cм. відгортати, -ся.
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Надуса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Надуваться, важничать. Богослов преважно розляжеться, підійме плечі, щоб ширші здавались, надусається... Св. Л. 229.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.  
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Цегольня, -ні, ж. = цегельня. Бердич. у.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани. Кіевск. у.
Нас спонсорують: