Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валів
валій
валка
валкий
валкувати
валниця
валоб
валовий
валовина
валовитий
валов'яний
валок
валочка
валочок
валування
валувати
валучня
валуша
вальбійка
валькир
валькировий
валькованій
вальковий
валькування
валькувати
валькуватися
валькувато
вальний
вальок
вальс
валюга
валюка
валюх
валюш
валюша
валюшень
валюшний
валюшник
валюшня
валющий
валява
валяка
валяти
валятися
валящий
ванберець
ванда
вандри
вандрівець
вандрівка
вандрівний
вандрівник
вандрувати
ваник
ванна
вантажити
ванькир
вапельник
вапельня
вапенний
вапенник
вапна
вапнистий
вапнити
вапнище
вапно
вапнування
вапнувати
вапняк
вапняний
вапняр
вапнярка
вапнястий
вапорт
вар
вара! I
вара II
варакоба
вараскати
варвар
варварити
варварки
варварство
варварський
варга
варган
варгатий
варґатий
варґуля
варе
варево
варена
варений
вареник
варениця
вареничок
варенуха
вареха
варжіль
варзякати
вариво
варивода
варило
вариста піч
варити
варитися
варишка
варівкий
варівко
варівний
варівно
варійка
варійник
варінка
варінник
варіння
варінча
варіянт
варка
варкий
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Вісьмерик, -ка, м. 1) Содержащій въ себѣ восемь единицъ, восьмерикъ. 2) Восьмерикъ (воловъ, лошадей въ упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику. Рудч. Чп. 158. 3) Мельничный жерновъ, въ которомъ радіусъ равенъ 8 вершкамъ.
Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. Мет. 339. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. ЗЮЗО. І. 130. б) Spirala Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево. Міусск. окр.
Запічку́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, лежать за печкой. Харьк.
Знемаганий, -а, -е. . — на Изнеможенный чѣмъ. Постреляний, порубаний на рани смертельні знемаганий. Мет. 440.
Колісня, -ні́, ж. 1) = колішня. 2) мн. колісні. Родъ вышивокъ. Kolb. І. 48.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. І. 144.
Приволока, -ки, ж. Рыболовная сѣть.
Хмарний, -а, -е. Облачный, пасмурный, сумрачный. Хмарний день. Хмарна осінь. Левиц. І. 45. Лице було хмарне, темне й сумне, як північне небо. Левиц. Пов. 6., Ум. хмарне́нький, хмарне́сенький. Чуб. V. 890.
Нас спонсорують: