Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валів
валій
валка
валкий
валкувати
валниця
валоб
валовий
валовина
валовитий
валов'яний
валок
валочка
валочок
валування
валувати
валучня
валуша
вальбійка
валькир
валькировий
валькованій
вальковий
валькування
валькувати
валькуватися
валькувато
вальний
вальок
вальс
валюга
валюка
валюх
валюш
валюша
валюшень
валюшний
валюшник
валюшня
валющий
валява
валяка
валяти
валятися
валящий
ванберець
ванда
вандри
вандрівець
вандрівка
вандрівний
вандрівник
вандрувати
ваник
ванна
вантажити
ванькир
вапельник
вапельня
вапенний
вапенник
вапна
вапнистий
вапнити
вапнище
вапно
вапнування
вапнувати
вапняк
вапняний
вапняр
вапнярка
вапнястий
вапорт
вар
вара! I
вара II
варакоба
вараскати
варвар
варварити
варварки
варварство
варварський
варга
варган
варгатий
варґатий
варґуля
варе
варево
варена
варений
вареник
варениця
вареничок
варенуха
вареха
варжіль
варзякати
вариво
варивода
варило
вариста піч
варити
варитися
варишка
варівкий
варівко
варівний
варівно
варійка
варійник
варінка
варінник
варіння
варінча
варіянт
варка
варкий
Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить К. ЧР. 358. В морі не втопила, од смерти боронила. Макс. (1849) 51. Предки наші славні боронили волю. К. Досв. 27. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. Ном. № 152. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Чуб. V. 880. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. Грин. ІІІ. 648. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить. Чуб. V. 199.
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Зверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. вверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться. Я ще... звернусь, поки ви приїдете. Г. Барв. 34. Пішов козак в Запорожжя, — коли б не звернувся. Чуб. V. 940. 2) Обращаться, обратиться. Звертається до козаків понуро і з грімною мовою. Стор. МПр. 161. 3) Гнуться, согнуться, свернуться (о лезвіѣ). Звернулася сокира. Н. Вол. у. 4) Наклоняться, наклониться, искривиться. Хата звернулася. Радомысл. у.  
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш. Грин. І. 222.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Попас, -су, м. Кормъ на пастбищѣ, пастбище, выпасъ. Рудч. Чп. 47, 252. Поїдемо разом з вітром, попасу не буде. Мет. 97. стати на попасі. Остановиться, чтобы попасти воловъ, лошадей. Ой пішли чумаки з України стали на попасі край долини. Мет. 369. попасом = попаски 1. Попасом поїдемо. Ум. попасочок.
Самий 2, сама и самая, саме и самеє, мѣст. Одинъ, только одинъ, лишь. Самий борщ та борщ без нічого що-дня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! Рудч. Ск. I. 132. У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога — самая солома. Чуб. III. 382. Оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. самі за себе. Одни только. А багато було людей в церкві? — Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. Ном. № 828. Ум. саменький, самесенький.
Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок! Желех.
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17.
Нас спонсорують: