Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висиджувати
висиджуватися
висилати
висилити
висиляти
висилятися
висинатися
висинити
висиновити
висинювати
висиня
висип
висипати
висипатися
висипка
висипляти
висиплятися
висисати
висити
висихання
висихати
висівати
висівки
висівчаний
висікака
висіканка
висікати
висікатися
висіль
висіпатися
висіти
висіяти
вискакувати
вискалити
вискаляти
вискалятися
висквирятися
вискирити
вискиряти
вискирятися
вискіпати
вискіпатися
вискічка
вискотня
вискоцень
вискочити
вискребти
вискрипувати
вискрібати
вискрібки
вискромаджувати
вискубати
виславляти
вислати
вислебезувати
вислизнути
вислий
вислід
висліджування
висліджувати
висліпати
висліпити
вислобонити
вислобонитися
висловити
висловлювати
висловлюватися
висловляти
висловок
вислозадий
вислуга
вислуговуватися
вислуженина
вислуженька
вислужити
вислужний
вислужувати
вислужуватися
вислухання
вислухати
вислухач
вислухувати
вислюга
висмажити
висмажувати
висмажуватися
висмалити
висмалювати
висмердітися
висмик
висмикати
висмикатися
висмичок
висмівати
висміватися
висмоктати
висмоктувати
висмолити
висмолювати
виснажити
виснажувати
виснажуватися
виснитися
виснувати
виснути
висок
високий
високість
високо
високодумний
високодумно
високодумство
високоповажний
високорогий
високославний
високостанний
високочолий
високошановний
висолопити
висолоплювати
Благовіщний, -а, -е. Благовѣщенскій. На благовіщнім тижні вдовин плуг. Ном. № 419.
Визір I, -ру, м. 1) Видъ; взглядъ. Вх. Уг. 230. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186. 2) Окно. Острожск. у. Слов. Д. Эварн.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. Pauli. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Вх. Пч. II. 5. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. АД. І. 121. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає. АД. І. 116, 125.
Мачо́к, -чку, м. 1) Ум. отъ мак. 2) Раст. Papaver Rholas. ЗЮЗО. І. 130. 3) мн. мачки. Вѣнокъ изъ цвѣтовъ мака. Вбірається в мачки, в добре намисто, в стрічки. Г. Барв. 205.
Пошамрити, -рю́, -риш, гл. Пошелестѣть.
Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.
Спосібно нар. 1) Пригодно, нужно. 2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Міусск. окр. Куди йому спосібно йти. Шух. І. 79.
Нас спонсорують: