Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висиджувати
висиджуватися
висилати
висилити
висиляти
висилятися
висинатися
висинити
висиновити
висинювати
висиня
висип
висипати
висипатися
висипка
висипляти
висиплятися
висисати
висити
висихання
висихати
висівати
висівки
висівчаний
висікака
висіканка
висікати
висікатися
висіль
висіпатися
висіти
висіяти
вискакувати
вискалити
вискаляти
вискалятися
висквирятися
вискирити
вискиряти
вискирятися
вискіпати
вискіпатися
вискічка
вискотня
вискоцень
вискочити
вискребти
вискрипувати
вискрібати
вискрібки
вискромаджувати
вискубати
виславляти
вислати
вислебезувати
вислизнути
вислий
вислід
висліджування
висліджувати
висліпати
висліпити
вислобонити
вислобонитися
висловити
висловлювати
висловлюватися
висловляти
висловок
вислозадий
вислуга
вислуговуватися
вислуженина
вислуженька
вислужити
вислужний
вислужувати
вислужуватися
вислухання
вислухати
вислухач
вислухувати
вислюга
висмажити
висмажувати
висмажуватися
висмалити
висмалювати
висмердітися
висмик
висмикати
висмикатися
висмичок
висмівати
висміватися
висмоктати
висмоктувати
висмолити
висмолювати
виснажити
виснажувати
виснажуватися
виснитися
виснувати
виснути
висок
високий
високість
високо
високодумний
високодумно
високодумство
високоповажний
високорогий
високославний
високостанний
високочолий
високошановний
висолопити
висолоплювати
Дробівни́ця, -ці, ж. Дробница (мѣшокъ или сосудъ для храненія дроби). І пистоль, і дробівниця, і мушкет важучий. Щог. В. 98.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки. Камен. у.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
З'ї́жа, -жі, ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з'їжу чимало дечого купили. Да там з'їжі, Господи! таки ж п'ять душ прогодуй що дня.
Зникати, -ка́ю, -єш, сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. К. Досв. 53. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Ном. № 8713. Удень її не бачили: робила при панії, а ввечері знов зникла. МВ. ІІ. 44. Не знала, чого й куди Василь її дівався; чи на довго він зник; чи вернеться і коли ще то буде. Кв. І. 65. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли. Шевч. 335.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Перепона, -ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176.
Повнявий, -а, -е. Полноватый.
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Рештак, рештування и пр. Cм. риштак, риштування и пр.
Нас спонсорують: