Безліч I нар. Множество, безъ счету. Ось море в тебе широко-просторе, там безліч гаду, безліч риботвору.
Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно.
Глядіти, -жу, -диш, гл.
1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди.
2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Глядят короваю, чи спікся.
3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Гляди себе, то й буде з тебе.
4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа.
5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Треба глядіти п'ятниці і середи.
Гордели́вий, -а, -е. Гордый. Такі се в нас панотчик не горделиві були, не так, як тоті нові панотці.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Орудувати, -дую, -єш, гл. Распоряжаться, завѣдывать, управлять, заправлять, владѣть чѣмъ. Невістка нами орудувала. Пильнуй, старосто, і дома добре орудуй. Мені, каже, хазяїн велить теж орудувати чортами, щоб скоріщ мололи. Хто чим орудує, той на тім і сидить. Другий тиждень ногою не орудую. Худорлявий, — не ціпом би йому й орудувати.
Перстенина, -ни, ж. Перстень. Шкода моєй перстеники, що їй дурень носить.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Трацький, -а, -е. Лѣсопильный.