Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спотикач

Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОТИКАЧ"
Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
Бунтування, -ня, с. Возмущеніе, непокорность, мятежъ. Переказ.... про Мертве Море, що ніби під його водами сидять велетні за бунтування проти Бога. К. Іов. 56.
Дба́лість, -лости, ж. Рачительность, старательность, заботливость.
Загріва́ти, -ві́ю, -єш, сов. в. загрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть. А чортяка до парубка, давай загрівати його. Г. Барв. 190. Та прихили своє личко, най моє загріє. Гол. IV. 452. 2) Проникнуть со своимъ тепломъ. Туди (в труну) й вітер не завіє, і сонечко не загріє. Мир. 183.
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Н. п.
Окопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. = обкопуватися, обкопатися.
Плястер, -ру, м. 1) Пластырь. 2) Сотъ меду.
Просторонь, -ні, ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80.
Сирітський, -а, -е. Сиротскій. Ном. № 5037. МВ. ІІ. 26.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОТИКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.