Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Гри́матися, -маюся, -єшся, гл. Сердиться. Бог гримається.
Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка.
Діво́цтво, -ва, с. 1) Дѣвичество; дѣвство. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. 2) = Дівота.
Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія.
Мовля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобі гнівитися на Бога, і до його такі слова мовляти? Дидоні низько в ноги впали, а вставиш, їй мовляли так.
Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Продратися, -деруся, -ре́шся, гл. = продертися. Я пролізу, продеруся до дівчини в хижу.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ).
