Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Бештає за гріхи вдівця молодого.
Дитя́точко, -ка, с. Ум. отъ дитя.
Жерстя́нка, -ки, ж. Жестянка.
Натоптаний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) О головѣ: полная ума и знаній. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаного головою виросте її онуча.
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали.
Нюх, -ху, м.
1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. Бережи нюха.
2) Понюшка табаку.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют.
Пелюха, -хи, ж. Пеленка.
Перехоплювати, -люю, -єш, сов. в. перехопити, -плю, -пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. «Колись за велику увагу ставили мов товариство». — Може колись, — перехопив січовик, — та не теперки.
Помести Cм. помітати.
