Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Вуголов, -ва, м.
1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник.
2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ.
Ґалда, -ди, ж. Взятка.
Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить.
Ляшо́та, -ти, ж. соб. = ляхва.
Обушок, -шка, м.
1) Ум. отъ обух.
2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Золотий обушок усякі двері одчинить.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Будеш бити, сли-м провинила.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L.
Хрещик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрест. Золотий хрещик. Мосяжні хрещики.
2) Родъ орнамента въ видѣ крестовъ на деревѣ, разрисованной посудѣ и пр.
3) Родъ игры. Дівчаточка.... без моєї Ганнусеньки у хрещика грають.
4) мн. Вышиваніе крестиками. Хрещики криві і прості.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого.