Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спроволока

Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОВОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОВОЛОКА"
Вирізування, -ня, с. 1) Вырѣзываніе. 2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування. Вас. 193. 3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ. Шух. І. 306.
Гакуватий, -а, -е. Крючковатый.
Заволокти́ Cм. заволікати.
Згнітиѣти Cм. згнічувати.
Кудись нар. 1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма. Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Лі́жник, -ка, м. Шерстяное одѣяло. Чуб. V. 1143. Вас. 172.
Надзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.
Поїздовий, -а, -е. Относящійся къ свадебному поѣзду. Пісні поїздові співають дружки і свашки. Грин. III. 479.
Сніт, -ту, сніта, -ти, ж. Чурбанъ, отрубокъ. Вх. Зн. 65. Желех.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОВОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.