Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Дужінь, -жені, ж. = дужість.
Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося.
Кеп, кепа и кпа, м.
1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати.
2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Ум. поля́нка, поляночка.
Приятритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться (о болѣзни, нарывахъ). Я шкурку на пальці тільки зідрала, а воно приятрилось, нарвало. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться.
Розговорювати, -рюю, -єш, сов. в. розговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Разговаривать, поговорить. Бороню на себе дивитись, розговорювати і баляси точити. Ні з ким об вірі християнській розговорити. 2) Развлекать, развлечь разговоромъ. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не заборонює думати про себе, ніщо її не розговорює. Так то я вже радію, як розговорю його, розважу. Поговоріть, тіточко, розговоріть мене.