Дання́, -ня́, с. 1) Отрава вообще, въ частности же яйца насѣкомыхъ, брошенныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотять отравить. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Се вже так, з дання причина.
Доли́нний, доли́новий, -а, -е. Относящійся къ долинѣ.
Козлуватий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись.
Кромкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Орони кромкавут.
Паворожка, -ки, ж. Насѣк. Сосcinella, божья коровка. Cм. сонечко.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Упоетизувати, -зую, -єш, гл. Опоэтизировать. Упоетизований мужичий син.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята.2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь.
