Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. 2) — зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. 4) — люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого.
Набу́ти, -ся. Cм. набувати, -ся.
Переварити, -ся. Cм. переварювати, -ся.
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. пле́сна. Плесневыя кости.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець.
Татів, -това, -ве Отцовскій. татова хата. Тюрьма.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер.
Шахварь, -ря, м.
1) = шапарь 1. Просим тебе, цару, небесний шахвару, даруй літа щасливії сему господару.
2) Начальникъ команды, состоящій при мѣстѣ переправы черезъ рѣку для взиманія сборовъ за перевозъ.
Шебернути, -рну, -неш, гл. = шеберхнути. Тихо, ні мушка не шеберне.
