Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ.
Відпускати, -каю, -єш, сов. в. відпустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Отпускать, отпустить. Петра на волю відпустили. 2) Отчаливать, отчалить. В тій галері від пристані далеко одпускали, чорним морем далеко гуляли. 3) Отпускать, отпустить, ослабить. Оце наївся, треба й очкур відпустити. 4) Разрѣшать, разрѣшить (отъ грѣховъ). Одпусти, Боже, гріха, в кого жінка лиха: і моя недобра.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив.
Кволість, -лости, ж. Слабость, хилость.
Листо́к, -тка, м. Ум. отъ лист.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак.
М'я́вкати, -каю, -єш, м'явча́ти и м'явуча́ти, -вчу́, -чи́ш, одн. в. м'я́вкнути, -кну, -неш, гл. = нявкати, нявчати, нявкнути. Будеш м'явкав як той кіт. Куниці кричать, м'явучать.
Судно 2, -на, с. Судно. Своїм судном перевозив. Судна козацькі на три части розбиває. Козацькі суда на три части розбивало. Ум. суде́нце, суденечко.
Чертец, -тця, м. = Чертіж.
Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.
