Вилущувати, -щую, -єш, сов. в. вилущити, -щу, -щиш, гл.
1) Вышелушивать, вишелушить.
2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо.
Відщеплюватися, -лююся, -єшся, гл. = відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, це одщеплюючись од словесности.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Кермек, -ку, м. 1) Раст. Statice Gmelini Willd. 2) Statice tatarica L.
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Осердок, -дка, м. = осередок 1 и 2. Осердок у дереві.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). У Лаврі на мощі познаменувався.
Сорочка, -ки, ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ум. соро́ченька, сорочечка.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
