Баран, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Овечку стрижуть, а баран дріжить.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Бицю-Бицю! меж. = биць-биць!
Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу
Навсла́тися, -шлю́ся, -шле́шся, гл. Наслаться. Ледачим наробишся, лінивим навшлешся. (Не опечатка-ли вм. нашлешся?).
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ.
Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій.
