Білогубий, -а, -е. 1) Съ бѣлыми губами.
2) Молодой (у котораго молоко на губах). Отой блазень? Білогубе щеня?
Видовбувати, -бую, -єш, сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл.
1) Выдалбливать, выдолбить.
2) Выковыривать, выковырять.
3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає.
Гужо́в, -жви́, ж. 1) = Гужва́. 2) Желѣзная цѣпь.... связывающая плугъ съ колесами.
Жасми́н, -ну, м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати.
Ма́бу́ти, мабуть, нар. 1) Должно быть, вѣроятно. А плахта ся тобі мабути по знаку? Мабуть не буть козі на торзі. Мабуть у лісі щось велике здохло. 2) Да какъ-же! А де це ти взяв хустку таку? — Найшов! — Мабуть! Гляди! — Далебі!
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Прірва, -ви, ж.
1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить.
2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. В морі єсть безодні прірви.
Скнара, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга.
