Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скиглити

Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Ном., стр. 47. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Шевч. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Стор. МПр. 16. Не скигли, бо ти всіх побудиш. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИГЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИГЛИТИ"
Базувір, -ра, м. = бузувір. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у.
Ве́ргти, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева. Н. Вол. у.
Остаток, -тку, м. = останок 1. Та як вони сміють! — викрикне на остатку. МВ. (О. 1862. III. 53).
Пивний, -а, -е. 1) Пивной. 2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл. 1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо. ЗОЮР. І. 231. 2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать. Котл. Ен.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться. Котл. Ен. II. 28.
Трутизнина, -ни, ж. = трутизна. Угор.
Упоминатися, -наюся, -єшся, сов. в. упімнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Напоминать, напомнить. 2)чого́ від кого. Желать, требовать, потребовать, что отъ кого. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИГЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.