Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скиглити

Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Ном., стр. 47. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Шевч. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Стор. МПр. 16. Не скигли, бо ти всіх побудиш. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИГЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИГЛИТИ"
Гра́нка, -ки, ж. 1) = Грань 2. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 45. 2) Чашечка, въ которой сидить орѣхъ. 3) Сортъ ячменя: Hordeum distichum, ячмень двурядный. Вх. Пч. І. 14.
Закро́влений, -а, -е. Окровавленный. Була дуже закровлена — ввесь вид у неї був у крові. Новомоск. у.
Збахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала. Гол. II. 279.
Нали́зник, -ка, м. Родъ женской одежды. Вона по донському нализники носить. О. 1862. VIII. 33.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Рознедужатися, -жаюся, -єшся, гл. Разболѣться. Рознедужався Павло мій. МВ. І. 8.
Ростовпитися, -плюся, -пишся, гл. Раздаться, раздвинуться. Ростовптеся на люде, пропустіть старого уперед.
Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИГЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.