Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скіра

Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. скірка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІРА"
Відлучання, -ня, с. 1) Разлученіе, отдѣленіе. 2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Ном. № 7660. Шкода й лою на лемішку. Ном. № 7600.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ. О. 1861. X. Свидн. 55.
Підшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підшити, -шию, -єш, гл. Подшивать, подшить.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106.
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат. Г.-Арт. (О. 1861. III. 100).
Прокусити Cм. прокушувати.
Рукопашний, -а, -е. Ручной. У нас сцикавки ті — труби пожарні, — малі, сказано рукопашні, недалеко сцика. Черниг. у.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Халяндра, -ри, ж. Цыганскій танецъ. У вікон школярі співали, халяндри циганки скакали. Котл. Ен. II. 14.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.