Висотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Вымотаться (о ниткахъ).
2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню.
До́бре нар. Хорошо; порядкомь. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде: Бийте його добре киями, щоб знав; по чому ківш лиха. Добре побив. Циган уже їсти добре хоче. До́бре ка́же. Дѣльно говорить; красно говорить. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполнѣ хорошо. Будем радиться, чи гаразд-добре на славній Україні проживати. Ум. До́бренько, до́бречко.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти.
Окрашатися, -шаюся, -єшся, гл. Красоваться.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки.
Плачний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка.
Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися.
