Гарак, -ку, м. Ромъ.
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Ґе́вґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати.
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий.
Остити Cм. остивати.
Похарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = похарчувати.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок.
Соромітник, -ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має.
Срібрений, -а, -е. = срібний. Золотий стебель, срібрений колос.
