Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скидча

Скидча, -чати, с. Ягненокъ недоносокъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИДЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКИДЧА"
Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Бутина, -ни, ж. Лѣсосѣкъ, лѣсъ, предназначенный къ рубкѣ. Шух. I. 37, 173. Вх. Зн. 67.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Напоро́тися, -рю́ся, -решся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. Напоровся на вила. 2) Нажраться. Оце я напоровся борщу. Зміев. у. 3) Наработаться, распарывая что-либо.
Неправдувати, -дую, -єш, гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує. Посл.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Проциндрити Cм. проциндрювати.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Тростяний, -а, -е. Тростниковый. Щоб ти мені з трости поставив дом.... вистроїв тростяний палац. Чуб. II. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКИДЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.