Вилюжка, -ки, ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка.
Кам'янистий, -а, -е. = каменистий. Як ішов ти, Боже, з нами кам'янистими степами. Там гори... кам'янисті.
Копач, -ча, м.
1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали.
2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу.
8) Заостренная палка, которою роютъ землю.
4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Ум. копачик.
Лежа́к, -ка, м. 1) Горизонтальная часть дымовой трубы на потолкѣ. 2) Валежникъ. 3) Лежащій улей.
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Приговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться, ознакомиться.
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки.
Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба.
Чоловіченько, -ка, м. Ум. отъ чоловік.
