Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скінчення

Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІНЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІНЧЕННЯ"
А́кати, -каю, -єш, гл. Часто повторять меж. а.
Безкосий, -а, -е. Не имѣющій косъ. Шейк. Безкоса дівка.
Вискребти Cм. вискрібати.
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила. Харьк. г.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського. Гол. II. 34.
Поштампувати, -пую, -єш, гл. Выбить штемпель.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКІНЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.