Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скінчення

Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІНЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІНЧЕННЯ"
Безсилий, -а, -е. Безсильный. МВ. (О. 1862. І. 85).
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Мнж. 63. Старих людей турки мертвили. Волч. у. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер. Зміев. у.
Наля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Нахлопать, нащелкать. 2) Надавать пощечинъ. 3) Наболтать языкомъ.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Поштрикати, -ка́ю, -єш, гл. Поколоть, понырять; исколоть.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКІНЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.