Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скінчення

Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІНЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІНЧЕННЯ"
Будитися, -джуся, -дишся, гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. Н. п.
Обрати Cм. обірати.
Обставити, -ся. Cм. обставляти, -ся.
Перворядний, -а, -е. Первостепенный. Перворядні оперні артистки. Левиц. Пов. 103.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Розцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі. Павлогр. у.
Росквітлий, -а, -е. Расцвѣтшій. МВ. І. 18. Росквітлі садки й городи. МВ. І. 13.
Ростринькувати, -кую, -єш, сов. в. рос тринькати, -каю, -єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із пятнадцять; всі ж і ростринькав. Брацл. у.
Соковитий, -а, -е. Сочный. Левиц. І. 354.
Тимчасовий, -а, -е. Временный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКІНЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.