Аз, а́за́, м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лягала три рази. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отмѣтку объ отсутствіи въ классѣ.
Бисаг, -га, м. = бесаг.
Відспівати Cм. відспівувати.
Каптанка, -ки, ж.
1) Верхняя одежда въ родѣ кофты.
2) Пиджакъ изъ выбойки.
Ле́дарь 2, -рі, ж. соб. Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. Погуби ледачу ледарь.
Однодержавний, -а, -е. Единодержавный.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов.
2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки.
3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі.
4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши.
5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу.
Посіпака, -ки, м. = сіпака.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був.