Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганчірка

Ганчірка, -ки, ж. 1) Тряпка, тряпица, ветошка, стирка. Святая Покрівонько, покрий голівоньку хоч ганчіркою, аби я була жінкою. Ном. № 493. Зітри ганчіркою стіл, та не тією, а чистенькою. Харьк. 2) Грязное старое платье. Чого це ти в таку ганчірку убралась? Ум. ганчірочка. Ув. ганчірище. Аф. 354.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЧІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЧІРКА"
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Зерни́ця, -ці, ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой). Н. Вол. у.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Куртий, -а, -е. Короткій. Вх. Зн. 30.
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Г. Барв. 411. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Канев. у. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли. Лубен. у.
Подача, -чі, ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. МВ. І. 109. Живуть тихо, не дають подачі. КС. 1882. IX. 568.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЧІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.