Варудити, -джу, -диш, гл. Томить. Коло серця варудить. Cм. марудити.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
О II, пред. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) = об 1 (рѣдко и лишь въ литературн. языкѣ). О мур старою головою ударилась і трупом пала. б) при обозначенія времени: въ. О той час; о сю пору. ; в) при обозначенія мѣры: на. О єден сажень довший. О два роки молодший. г) обозначаетъ цѣль, къ которой направлено дѣйствіе: о, за. Боротися, дбати о що. Тяжко о хліб. Cм. про. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) = об 2а. Ой сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Петрі бистрії ріки-озера замерзати, об Різдві калина в лузі процвітати. 3) = об 2б. О шести ногах.
Повряжати, -жа́ю, -єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл.
1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки.
2) Закоптить (во множествѣ).
3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Проламати Cм. проламувати.
Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче.
Спобігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Несподіване лихо спобігло.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости.
