Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганчарь

Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЧАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЧАРЬ"
Вт... Cм. ут....
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Душохва́т, -та, м. Уловляющій душу. К. ДС. 52. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані. К. ПС. 87.
Застру́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заструпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Оладка, -ки, ж. Оладья.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Поприманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (во множествѣ). З усього хутора собак сюди поприманював. Харьк.
Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась. Лебед. у.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЧАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.