Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Натесати Cм. натісувати.
Отати, -тану, -неш, гл. Ослабѣть, обезсилѣть. Як покоситься до півдня Хведь, то вже й отав-отав, ляха й спить до полудня.
Палитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Жечься.
2) Горѣть. У грубі вже палиться.
Пороспікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспекти́ся, но во множествѣ.
Примівник, -ка, м. Знахарь, лѣчащій заговоромъ.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Хурман, -на, м. Кучеръ. Давай буду твого коня поганяти, буду в тебе за хурмана.
