Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганчарь

Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЧАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЧАРЬ"
Блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Досо́хти Cм. досихати.
Дри́ля, -лі, ж. Дырка, просверленная дрилем.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Нагорожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = нагороджувати.
Покровка, -ки, ж. Яблоня, плоды которой созрѣваютъ къ концу сентября.
Помирувити, -рую, -єш, гл. Помазать елеемъ.
Пригребиця, -ці, ж. 1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ. 2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ. Вас. 180. 3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой. Вас. 146.
Тузувати, -зу́ю, -єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЧАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.