Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гальмувати

Гальмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЬМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЬМУВАТИ"
Бакир 1
Й сз. = і, сз. (Cм.).
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Необачність, -ности, ж. Безпечность, неосмотрительность. Складається недогода або необачність яка, то він гукає та махає їм, де що робиться. Стор. МПр. 166. Необачно, нар. Безпечно, неосмотрительно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata. Вх. Пч. І. 11.
Самотяж нар. = самотужки.
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛЬМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.