Благуватий, -а, -е. Малоумный. Благувата трохи.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. — з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Велетні тепер звелись. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться!
Пакелат, -та, м. Родъ головного женскаго убора. Дали ми тя (молоду), дали в той перловой парті, тепер тя найдеме в білім пакелаті.
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості.
Рятунок, -нку, м. Спасеніе. На тім світі пани рятунку не мають. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку.
Сосновий, -а, -е. Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко.
Устенок, -нку, м.
1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (Cм.). Cм. вустенок.
2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ.
Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою.
