Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганиба

Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. ІІ. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНИБА"
Бурундук, -ка, м. Раст. Medicago falcata L. Шейк. Вх. Пч. II. 33.
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Ді́до, -да, м. 1) Дѣдъ. 2) То-же, что пе́сик въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. ІІІ. 24. Ум. Ді́донько.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Наде́рти Cм. надирати.
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою. Шевч.
Послатися, -стелюся, -лешся, гл. 1) Приготовить постель. Послались долі і лягли. Драг. 129. Як послався, так і виспався. Посл. 2) Простлаться, разостлаться. І падає, і по землі постлались ті коси білі. К. МБ. X. 16.
Похваленство, -ва, с. Угроза. — робити. Угрожать. Тепер похваленство робе — уб'ю, каже. Н. Вол. у.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Лебед. у. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Александров. у. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Павлогр. у. Оця діжка тільки на всипище й годяща. Богодух. у.
Хватальний, -ного, м. Шутливая передѣлка слова «квартальный» (надзиратель). А тут вже й хватальний вийшов бач провадить мене до сібірки. О. 1862. І. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.