Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганиба

Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. ІІ. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНИБА"
Бур'Янчик, -ка, м. Ум. отъ бур'ян.
Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям. К. Іов. 60.
Відліпити Cм. відліплювати.
Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками. Левиц. Пов. 79.
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися. Св. Л. 165.
Жупа́ння, -ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.
Плідно нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Почухмаритися, -рюся, -ришся, гл. То-же, что и почухатися, но сильно.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Стидовище, -ща, с. Стыдъ, позоръ. К. Дз. 100. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, — от, мов, хворий. Лебед. у. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити! Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.