Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галузка

Галузка, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗКА"
Бжун, -на, м. = бжук. Желех.
Бушки! Дѣтск. = бусі.
Запа́сти, -су́, -се́ш, гл. 1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю. 2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці. Гол. IV. 459.
Змовини, -вин, ж. мн. 1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих. К. Псал. 9. 2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили. МВ. І. 117.
Кочерга, -ги, ж. 1) Кочерга. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Ном. № 2462. 2) Въ курит, трубкѣ: треугольная металлическая пластинка, посредствомъ которой крышка прикрѣплена къ самой трубкѣ. Шух. І. 276. 3) Кочерга. Въ штанахъ: разрѣзъ спереди. Шух. І. 153. Ум. кочере́жка.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Тростина, -ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гол. І. 142. Гіля, гуси, в тростину. Гол. IV. 4 65. Ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка.
Улучно нар. Мѣтко.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. Cм. чепель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.