Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ.
Гуджа́, гуджга́!, меж. = Гиджга. А тю його! гуджга!
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Муча́нка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья: смѣсь муки, молока и овечьяго сыру. Cм. мачанка. 2) Порода разсыпчастыхъ грушъ.
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Пісний, -а́, -е́ 1) Постный. Пісний борщ. Пісний день. У нас взавтра празник пісний.
2) О молокѣ: жидкое.
3) О землѣ: мало плодородная.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого?
2) Наслѣдственный, прирожденный. Він родовитий злодій.
3) Плодородный. Родовита земля.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
