Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гамсел

Гамсел, -ла, м. Ироническое названіе, даваемое черноморцами жителямъ Таврической губ. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАМСЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАМСЕЛ"
Викисати, -са́ю, -єш, сов. в. викиснути, -ну, -неш, гл. Вымачиваться. Бовть у воду! Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду. Ном. № 6074.
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Досу́нути, -ся. Cм. досувати, -ся.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. Черк. у. У ячмені колос набростився. Мил. 93.
Немилосердно нар. Безжалостно, жестоко.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Робити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить. Ном. № 5157. 2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. Ном. № 69. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Ном. № 482. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити. Чуб. 3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. 4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить. 5) робити волю. Исполнять желаніе. 6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить. Чуб. 7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити. Котл. Н. П. 350. 8)плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату. Грин. III. 128.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАМСЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.