Бараболя, -лі, ж. = картопля. Наварила бараболі. Ум. бараболька.
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку.
Водовозка, -ки, ж. Лошадь, возящая воду, плохая лошаденка. Попроси у батька коняки!... Добула вона йому водовозку.
Киса, -си, ж.
1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. За кису світ увесь не мирить.
2) Веревочный мѣшокъ.
Наздого́нити, -го́ню, -ниш, гл. = наздоганяти. Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії.
Посідатися, -даюся, -єшся, гл. Треснуть въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Уже посівсь мій горщик. Корові вим'я посідався.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам.
