Вулій, -лія, м. Улей.
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Грунта, великі маєтки збуває. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Ковач, -ча, м. = коваль.
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій.
2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується.
3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый.
Пазолки Cм. пазілки.
Підчернювати, -нюю, -єш, сов. в. підчорнити, -ню́, -ниш, гл. Подчернивать, подчернить.
Природно нар. Естественно.
Прочищати, -ща́ю, -єш, сов. в. прочистити, -щу, -стиш, гл. Прочищать, прочистить. Стежки й дорожки прочищать. Рання пташка носок прочища, а пізня очиці мружить. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю: свої гірла прочищав, лиманові закидає.
Хрон, -ну, м.
1) = хрін. Наїдку, як з хрону.
2) Родъ дѣтской игры.
