Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гамкати

Гамкати, -каю, -єш, гл. 1) Дѣтск.: ѣсть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАМКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАМКАТИ"
Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76.
Зачерпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води. Драг. 26.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Чуб. І. 280. Мастити голову. Мир. Пов. II. 73. Середа піст, не треба губи мастить. Ном. № 534. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. Г. Барв. 164. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. Чуб. І. 4. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. Грин. III. 684. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. К. Іов. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Підстава, -ви, ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. Шух. І. 305, 306. 2) Замѣна. І не вийду, г не встану, вишлю менту сестру на підставу. Чуб. V. 351.
Ремесний, -а́, -е́ Ремесленный. Ремесні козаки. О. 1562. II. 61. Як ремесни́й чоловік, то й добре живе тепера — пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Лебед. у. Оддати дитину до ремесної науки. К. (О. 1862. III. 22).
Хламида, -ди, ж. Хламида. Ходив він як чернець, у високій шапці, у чорній хламиді і підперізувався ремінним поясом. Стор. ІІ. 56.
Цінь I, -ні, ж. = цина. КС. 1883. VII. 508.
Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. Ном. № 10608. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. Ном. № 1394. 2) Ковырялка для курительной трубки. Гол. Од. 66. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. Св. Л. 26. 4) Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 472. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. Екатерин. у. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Вх. Пч. IT. 18. Ум. шваєчка.
Шушукатися, -каюся, -єшся, гл. Шептаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАМКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.