Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». 3) байдаки гонити. и байдаки бити = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Безвиводно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є.
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш.
Жебра́чий, -а, -е. = жебрацький.
Маку́ховатий, -а, -е. 1) О камнѣ: ноздреватый, пористый. 2) О камышѣ: съ большими метелками? Ой густий очерет, да й макуховатий.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Нехтування, -ня, с.
1) Незаботливость о сохраненіи чего.
2) Пренебрежете.
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить.
Халаща, -щі, ж. = хмиз.
