Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Засвашкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать исполнять обязанности свашки.
Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. 2) Наклонъ (стоящаго столба).
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці.
Схоплювати, -плюю, -єш, сов. в. схопити, -плю́, -пиш, гл. Схватывать, схватить. І день іде, і ніч іде, і голову схопивши в руки, дивуєшся — чому не йде апостол правди і науки. Мене трястя схопила та трясе.
Убіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убілити, -лю, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ.
