гамір
Гамір, -мору, м. Шумъ, крикъ. В містечку почався.... гамір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 270.
Том 1, ст. 270.