Відлюбити, -блю, -биш, гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена.
Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко.
Ди́бка 1, -ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. ум. отъ диби.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Заштабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Забить желѣзными полосами.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Мерку́рія, -рії, ж. Ртуть, меркурій. Як напав курдюк, уже чого не робили: і меркурією терли язик, і ціноброю, і зануздували — згинула таки:
Різовини, -вин, ж. мн. Опилки.
Уморитися, -рюся, -ришся, гл. Устать, утомиться.
Чесність, -ности, ж. Честность. Багатство лихо возьме, а чесність із нами.
