Банітувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Шельмовать, бранить послѣдними словами.
2) Мучить.
3) — розумом = баламутити 2.
Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля.
Ма́йський, -а, -е. Майскій. І майський ранок веселий, і чорні очі гарні мов гладять по душі.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає.
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Призвичайка, -ки, ж. Привычка.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл.
1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика.
2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала.
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників.
