Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ).
Відволода, -ди, ж. = відлига.
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся?
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны.
Нама́зувати, -вую, -єш, сов. в. намазати, -мажу, -жеш, гл. 1) Намазывать, намазать. То я тобі шию намазала. 2) Плохо писать, написать (красками).
Пантрити, -рю, -риш, гл. = пантрувати.
Полоскатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ, мыться. Що на морі та на дощечці красна дівчина полощеться; полощеться, одівається, в черевички обувається.
Притовпитися, -пимося, -питеся, гл. Подойти толпой, столпиться. Та ти не дивись, що люде притовпились: дорожче ніхто не дасть, як я.
Увилювати, -люю, -єш, сов. в. увиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Увиливать, увильнуть, ускользнуть. А вже ж тобі од того та не ввиляти, щоб старостам рушники не подавати. В хазяйській роботі ввилює.
