Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась.
Півкошик, -ка, м. Рыболовный, плетеный изъ прутьевъ снарядъ, родъ корзины съ небольшимъ отверстіемъ, въ которое вгоняется рыба.
Плава́к, -ка, м. 1) Пловучая мельница. 2) Поплавокъ въ рыболовной сѣти.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину.
Попідсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить снизу (во множествѣ).
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
Харчівник, -ка, м. Кормящійся. У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п'ятеро дітей, а хліб дорогий.
Шпалір, -ру, м. Обои. Cм. шпалера. Шпаліром стіни обліпив.
