Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганути

Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНУТИ"
Вугалля, -ля, с. соб. = вугілля. Черниг. Ум. вугаллячко.
Здо́бритися, -рюся, -ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси... щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.
Натхнення, -ня, с. = надхнення.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Повиринати, -наємо, -єте, гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись. Шевч. 29.
Повчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі. Вас. 208.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Порічки, -чок, ж. мн. Красная смородина, Rhus rubrum L.  
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Стельвага, -ги, ж. = штельвага.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.