Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галява

Галява, -ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. Н. Вол. у. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). Cм. гало, гальовина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЯВА"
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую. Конст. у.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Зміцнити Cм. зміцняти.
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. Н. Вол. у. Грин. II. 3.
Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
Подруга, -ги, ж. Подруга. Було то таких три жінки і такі були подруги, що одна од другої нікуди не піде. Рудч. Ск. І. 165. Ум. по́дружка, подруженька, подружечка.
Псякувати, -ку́ю, -єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує. Кобел. у.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.