Бацькати, -каю, -єш, гл. Толкать, тыкать.
Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари.
Дзвонарі́вна, -ни, ж. Дочь звонаря.
Забуді́вля, -ля, с. Строеніе, постройка. Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивнійша: стоїть підмурок... на підмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замісць вікон. Тут дзвони висять... Стоїть собі дзвіниченька, і хрест на ній наче питається, наче йому величнійше стояти на такім пишнім забудівлі.
Кабан, -на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. Ум. кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. кабанюга.
Образливий, -а, -е. 1) Оскорбительный.
2) Обидчивый.
Пташка, -ки, ж.
1) Птичка. Прилетіла пташка, біля його впала. В полі пташки літають, веселенько співають. Употребл. какъ ласкательное имя. Зроби, моя пташко! Ой мамко, пташко!
2) — божа. Пчела. Ум. пташенька, пташечка.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ум. ране́нький, ране́сенький.
Рикнути Cм. рикати.
Ряжанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Cм. гуслянка, пряжанка.
