Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гамулець

Гамулець, -льця, м. Узда. гамулець управити. Надѣть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!... Ми вправимо гамулець вам. К. ПС. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАМУЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАМУЛЕЦЬ"
Боягуз, -за, м. = боюн. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Виділити Cм. виділяти.
Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку. Конст. у.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Неприхильний, -а, -е. Нерасположенный, неблагосклонный; непріязненный, недружелюбный.
Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Пригороджувати, -джую, -єш, сов. в. пригородити, -джу, -диш, гл. Пригораживать, пригородить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАМУЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.