Відгадувати, -дую, -єш, сов. в. відгадати, -даю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Ном., стр. 303, № 472. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. Чуб. 2) Отвѣчать, отвѣтить. Чи я тобі не казала: купи мені стрічку, а ти мені одгадав: переночуй нічку. Грин. ІІІ. 655.

Відплачувати, -чую, -єш, сов. в. відплатити, -чу, -тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21. 2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю. Макс.

Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.

Лиза́ти, -жу́, -жеш, [p]одн. в.[/p] лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. Cм. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.

Окрім нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Чуб. III. 21. Инчого, окрім тебе, любити не буду. Чуб. V. 388.

Розгнівити, -влю, -виш, гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Мил. 194. Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива. Канев. у.

Слуга, -ги, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ном. № 8012. Ум. служка, служенька, служечка. АД. І. 10. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі. Чуб. V. 929.

Станівний, -а́, -е́ = станівкий. Камен. у. Віл станівний. Рк. Левиц. Кабан аж у три роки бував станівним. Рк. Левиц.

Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.

Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.