Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галявна

Галявна, -ни, ж. = галява.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЯВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛЯВНА"
Вохра, -ри, ж. Охра, желтая глина.
Єге́рь, -ря, м. Стоянъ въ постройкѣ. МУЕ. І. 86. (Черниг.). Cм. стоян.  
Зася́яти, -ся́ю, -єш, гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.
Защо́кати, -каю, -єш, гл. Начать говорить що.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Фандоля, -лі, ж. = фанда 1. Фр. Пр. 74. Дав їй Бог долю, як фандолю. Даль плохую долю. Фр. Пр. 74.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛЯВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.