Виправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виправитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці.
2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось.
3) Оправдываться, оправдаться. Виправляється, що цього не було. Не по правді робить, та ще й виправляється.
4) Отправляться, отправиться.
Жура́вличок, -чка, м. Ум. отъ журавель.
Козій, -зія, м. Названіе вола съ расходящимися въ стороны рогами, концы которыхъ закручены наружу.
Опростатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Освободиться.
2) Прійти въ себя.
Пасемник, -ка, м. = пасемко.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Порон, -на́, м. Паромъ. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце.
Примха, -хи, ж.
1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи.
2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Знахарство.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ.
