Бодренно нар. Бодро. Як хто стоїть бодренно, а як хто ласий на сон, то і дріма.
Вітрильний, -а, -е. Парусный.
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася.
Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу.
Палити, -лю, -лиш, гл.
1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять.
2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби.
3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь).
4) Курить. Люлечки палити.
5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Підотавитися, -влюся, -вишся, гл. О травѣ: отрасти, подняться послѣ косьбы. Трава підотавилася.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Почесть, -ти, ж. Чествованіе. Наш Миколай чесний, взявся до почести, кивнув, моргнув на Параску, щоб подала меду пляшку.
Упушити, -шу, -шиш, гл. Надуть, вспучить. Хрін та редька живіт упушили, мед та горілка все те потушили.
