Боліти, -лію, -єш, гл.
1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Щось дуже мене ноги болять. Тя болит головонька. Татка очі болять.
2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Насторошувати, -шую, -єш, сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. (Кіт) уші насторошив.
Неристь, -сти, ж. Вражда. Та таки ж неристь у нього до мене... ненависть. Він неристь положив на мене. Люде неристь накладали оце на мене. Cм. нересть.
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось.
Розглядання, -ня, с. Разсматриваніе. Да поїдем, братці, на прогуляння, на розглядання.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
