Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганібний

Ганібний, -а, -е. 1) = ганебний. 2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. І. 96).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНІБНИЙ"
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Дряпу́га, -ги, об. = дряпіка.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Ласогуб, -ба, м. Лакомка, любящій хорошо покушать. Кремен. у.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю. К. Псал. 43.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Одинадцятеро числ. Одинадцать. Дивиться — одинадцятеро дочок. ЗОЮР. II. 71.
Постиденний, -а, -е. Посрамленный. Нехай постиденний буде Хрисан, а не ми, бо ми стоїмо за правду. Павлогр. у.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Таксація, -ції, ж. Таксація, оцѣнка лѣсовъ и земель по ихъ доходности. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.